Урок-мистецький вернісаж. Іван Франко. Титанічна постать генія

Мета: представити учням особистість І. Франка як геніального поета, громадського діяча, ніжної людини, яка прагнула знайти справжнє кохання; розвивати читацькі навички школярів, вміння аналізувати; вчити складати невеликі сценарії, у яких поєднувалась би музика, лірика і акторська гра; допомогти учням розкрити світ почуттів поета; розвивати уміння художнього читання лірики; сприяти вихованню естетичних смаків; утверджувати в юнацьких душах доброту, милосердя, красу і щирість почуттів.

     Обладнання : портрет письменника, виставка виданих в різні роки збірок І.Я.Франка.

Хід уроку

I. Мотивація навчання школярів.

1.      Вступне слово вчителя.

    Євген Маланюк назвав біографію Івана Франка страшною. Що змусило його зробити такий гіркий висновок ? Може, "град катастроф", який не раз сипався на голову письменника? "Жебрача бідність", необхідність жити у нелюдській напрузі фізичних і духовних сил ? Чи, може, йшлося про ту самотність, яку завжди відчуває геній, вирвавшись за межі свого історичного часу? Франко - титанічна постать другої половини ХІХ - початку XX століть.

ІІ.   Актуалізація опорних знань
1. Слово вчителя.

    Випереджувальним  завданням було підготувати афоризми до сьогоднішнього уроку.

    Прийом «Афористична квітка». На дошці висить паперове квітколоже із написом «Іван Франко». Учні по черзі прикріплюють до нього пелюстки, зачитуючи цитати, написані на аркушах.

III.    Сприймання та засвоєння нового матеріалу.

     Учнями  заздалегідь було написано сценарій виступу.
Літературно-музична композиція "Мойсей української літератури"

Ведучий 1.   Був середнього зросту, а йшов, як велетень... мало хто встигав за ним , а головою сягав хтозна-як високо.

Ведучий 2.  Спокійної вдачі, а вибухав, як порох, коли йшося про добро трудящих, і кидав громи, щоб Русь не спала.

Ведучий 3.   З війська відпустили за слабий зір, а бачив краще від інших, з низин далі сягав оком, ніж інші згори.

Ведучий 4.   Влада гнобителів не пустила його викладати у вищій школі, а він став учителем усього народу.

Ведучий 1.    Напрацювався за десятьох, а життя йому було дано лиш одне, та й то недовге.

Ведучий 2.   Таким був І. Франко, робітник пера, Каменяр, чарівник слова. Ведучий 1.   Франкова Україна почалася з рідного села Нагуєвичі, нині Дрогобицького району Львівської області. У сім'ї відомого на всю округу коваля народився рудоволосий, ясноокий хлопчик. Ясьо ( так звала мати сина)  ріс розумною дитиною. У нього виникало безліч запитань, з якими він звертався до дорослих. А ті не завжди могли задовольнити допитливість хлопчика і здебільшого відповідали : " Виростеш - про все дізнаєшся сам." Родина Франків жила, як на ті часи, в достатках. Ріс хлопчик роботящим, товариським. Він залюбки допомагав батькам по господарству, любив і розумів підгірську природу.

Ведучий 2.   Мати Івася, ласкава і співуча, надзвичайно любила українську пісню. Так з голосу матері хлопчик запам'ятав багато народних пісень. Це від неї він поніс у життя переконання, що пісні і праця - "великі дві сили".

Ведучий 3.   У своїх спогадах та оповіданнях Франко часто підкреслював, що саме в батьковій оселі, зокрема в кузні, засіялися ті зерна допитливості, які пізніше дали рясні сходи знань. Учень( із спогадів) " На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний огонь.. Се огонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя."

Ведучий 4.  З дитячих років він вбирав у свою душу, в своє серце шум соснового лісу, в якому йому вчувався голос гордих предків, стрімкі гірські потоки з їх цілющою водою давали силу і вселяли віру в нескореність свого волелюбного, талановитого та роботящого народу.

Ведучий 1.   Великою мрією неписьменних батьків було дати освіту своїй дитині. У шість років віддають Івася до школи у сусіднє село, звідки була родом мати, оскільки тамтешня школа вважалася кращою.

Ведучий 2.    Вчився хлопчик легко, оскільки від природи був здібним, мав надзвичайну пам'ять. Учень ( із спогадів) "... Шевченка... я вивчив майже всього напам'ять (а пам'ять у мене була така, що лекцію історії, котру вчитель цілу годину говорив, я міг опісля продиктувати товаришам слово в слово!)"

Ведучий 3.   По закінченні сільської школи в селі Ясениці Сільній батьки віддали Івася до так званої нормальної школи в Дрогобичі.

Ведучий 4.     Івась рано залишився сиротою. Коли йому було 9 років, помер батько. У сім'ю прийшов вітчим, бідний наймит із сусіднього села. Працьовитий, добрий чоловік, він доклав всіх зусиль, щоб хлопець здобув освіту. У 16 років І. Франко втратив матір, вітчим одружився вдруге.

Ведучий 1.   З 1867р. І. Франко навчається в Дрогобицькій гімназії. Тут до хлопського сина поставилися спочатку з погордою, глузували з його полотняного одягу, великих батькових чобіт, садовили на останню "ослячу" парту. Але незабаром учителі і гімназисти змушені були визнати Франка за його феноменальну пам'ять і проникливий розум одним із найздібніших учнів. З 5 класу гімназії Франко почав купувати на зароблені гроші книжки. Учень ( із спогадів ). " Я набрав замилування до книжок і почав збирати свою власну бібліотеку, яка до кінця моїх гімназіальних часів виросла до числа 500 томів. Ся бібліотека, в якій, крім різних класичних авторів, було зібрано немало й таких книжок, яких не було в гімназіальній бібліотеці... зробилася центром невеличкої громадки учеників."

Ведучий 2.  Осінь 1875 року. І.Франко у Львові - тодішньому центрі літературного і культурного життя Західної України. Він мріє поглибити й розширити свої знання в університеті. Та життя готувало йому багато розчарувань і випробувань. Поряд із навчанням Франко розгортає активну літературну і громадську діяльність, стає одним із організаторів студентського журналу "Друг".

Ведучий 3.    Із спогадів його сучасників постає середній на зріст, худорлявий юнак з рудуватою кучерявою чуприною, високим чолом, ясними очима, з рішучим виразом обличчя, з привабливою, захоплюючою манери розмову. Серед ровесників вирізнявся ще й тим, що все вмів робити надзвичайно швидко : швидко писав, читав, швидко орієнтувався в різних ситуаціях.

Ведучий 4.   У липні 1877 року Франко був заарештований. У тюрмі він пробув 9 місяців. Учень ( із спогадів ). " У в'язниці - не знаю чому - ставились до мене з особливою суворістю. Запхано мене до найгіршої камери, до злодіїв, убійників та інших звичайних злочинців... Протягом 9 місяців, проведених у тюрмі, сидів я переважно у великій камері, де перебувало 18-28 злочинців, де зимою вікно не зачинялось і де я, слабий на груди, з бідою добивався привілею спати під вікном... прокидався майже завжди з повним снігу волоссям на голові."

Ведучий 1.   Ще тричі поліція заарештовувала Франка. Але він був несхитний. Випробування лише зміцнювали його революційно-демократичні переконання. І хоч часом було нелегко, та молода енергія, запал і глибока любов до трудового народу перемагали життєві незгоди.

Ведучий 2.  І.Я.Франко був високо освіченою людиною. Здобувши університетську освіту, письменник їде до Відня, де одержує ступінь доктора філософії. Він мріє про посаду викладача Львівського університету, але реакційні кола Галичини зробили все, щоб не допустити "політично ненадійного" Франка до університетської кафедри.

Ведучий 3.     Він був відомим ученим, з його думкою рахувався вчений світ, він був членом Академії Наук, першим серед українців, який мав отримати Нобелівську премію, але його не допустили до звичайної доцентури у Львівському університеті, який нині носить його ім'я.

Ведучий 4.  Йому навіть не дали роботи у своїх рідних українських видавництвах. Ним ігнорували. Вічна проблема генія: в оточенні посередностей він мусив або домінувати над ними, або опинитись в самотності та ізоляції.

Ведучий 1.   Франко любив одяг строгого кольору, нешнуровані черевики. Майже завжди носив вишивану сорочку. Був письменник завзятим рибалкою. Друга його пристрасть - грибництво, яке часто поєднував з пішими мандрівками. Мріяв купити велосипед, але так і не купив, бо жив скромно, невибагливо, навіть убого. Він не спромігся придбати на смерть нової сорочки, тому ховали його в чужій.

Ведучий 2.    Ніч з 27 на 28 травня 1916 року була для нього останньою. Він відчував це сам. Не міг закрити очей. Не було ні дружини, ні дітей. Мусив помирати без них. Сам... Хотів тільки діждатися сонця і ранку. "...У мареві бачив, як по дорозі до землі обітованої йшов його народ..."

Ведучий 3.        Як спиться Вам ?

Важкі столи столиць

Відсунулись від Вас - тепер назавше,

І місто спить під Вами горілиць,

І Ви спите, землі в долоні взявши.

Поете, спіть...

Ви дуже натомились.

Це так непросто -

Ви ж були Франком !

О земле, ти чеснот людських не ділиш -

Тут кожен сам, немов ліхтар вночі!

Поете, спіть...

Ви помрете тоді лиш,

Коли посліпнуть ваші читачі!

Ведучий 4.   Мабуть, такі велетні духу, праці, подвижництва, мужності народжуються раз на тисячоліття. Поет, драматург, учений, літературний критик, публіцист, громадсько-культурний діяч - цими означеннями далеко не вичерпується багатогранність таланту Івана Франка, його велетенський внесок в українську культуру.

Потрібно нам народжуватись тричі,

Щоб прочитати всі твої томи.

Всі дні твої безсмертні й таємничі.

Візьми ж ти нас в життя своє, візьми.

Всели в нас дух і дай нам ясні кличі.

Як блискавиці, вирвані з пітьми.

Учитель.

Франка називають академією в одній особі, бо його перу належить близько 5 тисяч праць найрізноманітніших жанрів. Найповніше видання їх в Україні - 50 томів, але все написане Франком не вміститься, мабуть, і в 100 томах.

З глибокої і чистої криниці Франкової ще довго-довго будемо пити животворну воду, черпаючи живу наснагу до праці й боротьби.

   До вашої уваги мистецький вернісаж із творів І.Я.Франка.

Учениця.   З поезією Франка в нашу літературу ввійшов новий ліричний герой - борець за соціальні та національні права знедоленого народу - вічний революціонер.

                             Виразне читання поезії  «Гімн»

Учениця.    Кружляють у сумному осінньому повітрі листочки, падають на мокру від дощу чи від сліз землю, ніби хочуть зігріти її. На тих листочках закарбовано найніжніші, найпотаємніші порухи душі поетової в збірці "Зів'яле листя".

Виразне читання поезій "Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі"

 та "Спасибі тобі, моє сонечко"

Учениця.   Поезію Франка композитори клали на музику - і його вірші ставали романсами. А ось ця пісня вже стала народною.

Виконання пісні "Як почуєш колись край свойого вікна..."    Учениця.    Усі ми хочемо бути щасливими. Кожен із нас коваль свого щастя. І ніхто не знає, коли йому те щастя усміхнутись має. А воно довго не триває. Щастя все  - день, година, одна хвилина. М. Рильський сказав про драму І.Франка "Украдене щастя" так: "Я мало знаю в світі творів, написаних з такою простотою і правдивістю."

Інсценізація фрагменту із драми "Украдене щастя"

 Учениця.  І.Франко збагатив українську літературу й численними поемами. Лебединою піснею, вершиною творчості митця стала поема "Мойсей"...

Виразне уривка із поеми  "Мойсей"

 Слово вчителя.   Материк Франкової спадщини величезний, а його геніальні твори залишаються і нині актуальними. Мені разом із творчою групою, яка брала участь у літературній композиції, дуже хотілося, аби ви відчули гордість від того, що така людина належить до нашого народу, щоб зрозуміли, що Франко жив і титанічно працював лише заради слави і кращого майбутнього України.

Учень

Да святиться навік працелюбність Франкова,

Невсипуща тружденність Каменярського слова,

Спрагота громадянства, співчутливості рана,

Щоб ми спокій забули, боязливі й ледащі,

Щоб нас жерло сумління, як шипшинові хащі,

Щоб шукали ми в праці лікування од смерті,

 Щоб спечалені душі, ворождою роздерті,

Ми єднали натхненням, прокипілим досподу,

 Як землею вітчизни, як найменням народу.

III. Перевірка засвоєних знань.

1. Учням пропонується методом "Гронування" показати багатогранність таланту Франка, перечислити ті сфери діяльності, у яких він проявив свій талант.

2. В учителя в руках український віночок без стрічок. Учні повинні причепити стрічки і з кожною стрічкою назвати ті загальнолюдські цінності, які своїм життям та творчістю пропагував Франко, ті цінності, які він хотів би бачити у своїх нащадках.

ІV.   Підвести підсумок уроку.

   Домашнє завдання. Вивчити напам'ять поезію "Гімн".