Урок-психологічне дослідження на тему «Україна в огні» О. Довженка – кіноповість-трагедія»

Мета уроку:  розглянути історію написання кіноповісті; охарактеризувати образи твору, спираючись на його зміст; розкрити проблеми, порушені у творі; розвивати уміння аналізувати епічний твір, давати оцінку вчинкам героїв; виховувати почуття національної гідності і високої свідомості; виховувати повагу до жінок та інтерес до рідної історії.

Обладнання :  кіноповість «Україна в огні», на дошці плакат «Сторінка пам'яті» зі словами:

«Найстрашніша війна, в якій була задіяна 61 держава з населенням 1 млрд. 700 млн. людей - це близько 80% усього населення цих держав. 90 млн. мирних людей, 110 млн. солдат ця війна зробила каліками, 55 млн. людей знищила, з них 10 млн. в Україні.

13 млн. дітей знищили фашисти. Лише в Освенцімі загинуло 800 тис. дітей.

1418 днів та ночей тривала війна. За один день війни гинули 18655 людей, за годину - 777, за хвилину -13 людей.»

ХІД  УРОКУ

 І. Перевірка домашнього завдання.  Бесіда за питаннями :

1.         Розказати, як О. Довженко став кінорежисером, про становлення Довженка як митця кінематографії.                                              

2.         Чи можна сказати, що Москва для митця була місцем заслання?

3.         Який заповіт Довженка не виконаний до цих пір ?

( «Я помру в Москві, так і не побачивши України. Перед смертю я попрошу Сталіна, аби перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали йог в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром на горі.  Пошли, доле, щастя людям на поруйнованій, скривавленій землі!»)

4.         В чому новаторство О. Довженка ?             

5.         Чи можна назвати «Зачаровану Десну» лебединою піснею О. Дов-женка? Чому? Пояснити фразеологізм.

6.          Які фільми Довженка увійшли до золотого фонду світового кіномистецтва ?

II. Оголошення теми й мотивація навчальної діяльності.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Виступ учня, який отримав випереджувальне завдання провести дослідження  історії  написання твору.

    Кіноповість «Україна в огні» в життєвій і творчій біографії О. Довженка посідає особливе місце. А в усій літературі про Другу світову війну цей твір можна вважати одним із найкращих. 31 березня 1942 року митець створює публіцистичний нарис «Україна в огні». Твір був написаний на матеріалі народного горя, хоча автор добре знав про заборону Сталіна писати про відступ Радянської Армії.

    Кіноповість була розпочата влітку 1942 року, у 1943 була закінчена. Микиті Хрущову (радянському партійному лідеру), який приятелював з Довженком, настільки вона сподобалась, що він запропонував уривки зачитати відомим письменникам та артистам, що приїхали з виступом у прифронтову смугу. Тоді у Довженка її і викрали. Автор був впевнений, що це зробили заздрісники, які негайно спалили рукопис. Та виявилось, що його викрали, щоб твір став компроматом проти Довженка для Сталіна. Сам Сталін його не читав, але йому подали повість вже з підкресленими рядками, в яких вбачалася неповага до «батька народів». Сталіну не сподобався Довженків біль за народ.  Річ у тім, що в роки війни усіх людей, які залишилися на окупованій території, пропаганда оголосила зрадниками і запроданцями. А цим твором О. Довженко захищав простих людей, показував увесь трагізм народу, покинутого на початку війни ворогам.

У січні 1944 р. в присутності членів Політбюро, серед яких були і українські письменники, Сталін виголосив доповідь «Про антиленінські помилки і націоналістичні перекручення в кіноповісті Довженка «Україна в огні». Тон виступаючого і його звинувачення митця не залишили сумніву, що Сталін виголошує смертний вирок Довженку. Коли Довженко повернувся після засідання додому, то сказав своїй дружині  Ю. Солнцевій : «Мене , здається, вже немає...»

На щастя, все закінчилося лиш тим, що Довженка вивели з усіх  комісій, усунули від можливості займати посаду, гідну цієї людини, абсолютно перекрили шлях на Україну і почали вимагати переписати «Україну в огні», обов'язково ввівши у твір образ Сталіна як натхненника перемоги радянського народу над фашистами, але Довженко так і не погодився переписати кіноповість.

« Україна в огні» надовго залишилася забороненим твором. Лише у 1966 р. кіноповість уперше надрукували після тривалого замовчування, щоправда було внесено чимало змін. До масового українського читача цей твір дійшов аж у 90-х роках.

2.  Визначення теми,  ідеї та проблематики твору.

Робота із зошитами.

Тема кіноповісті - зображення подій Другої світової війни, відступ Радянської Армії, німецьку окупацію України та трагедію українського народу.

Ідея твору - глибокий гуманізм.

 Прийом «Аукціон проблем»

   (Учитель називає проблеми, порушені в творі, учні записують їх в зошит
тільки тоді, коли зможуть пояснити, в яких епізодах та  через які образи порушується та чи  інша проблема.)

Проблеми, порушені в творі:

1)    показ трагедійності тогочасних подій;

2)    життя простої людини на війні і в тилу ;

3)    проблема цінності загальнолюдських ідеалів;

4)    життя і смерть;

5)    добро і зло ;

6)    проблема національної самосвідомості людини і народу;

7)    проблема безсмертя народу;

8)    проблема кохання.

3.  Робота над системою образів.
 Слово вчителя.

Актуальні і болючі проблеми у творі автор розкриває через систему образів. Дійові особи - люди однієї епохи, одного часу, але в кожного з них своя мета в житті, свої цінності і ідеали.

   Учень представляє власний проект-презентацію «Система образів»

4.         Робота  над  змістом  твору.

а)  Прийом «Дискусійний пошук істини»:

-  Чим багатий і славний рід Запорожців?

-  Ким за професією є сини Лавріна?  (Військові.)  Це закономірність чи випадковість? (Довженко показує передвоєнну міліарну політику в СРСР.)

- Як звичайні люди ставились до  солдат, що відступали?

- Коли відступали солдати, Олеся пішла на нечуваний за людськими моральними законами крок. Чи хоче хтось виправдати  або засудити Олесю?

(Виправдання може бути таке: вона рішилася на крок нечуваний, небачений ні в її селі ніколи, ні в усім народі. На вчинок надзвичайний, від однієї згадки про який у ній захолонуло і спинилося серце. Вчинок грізний, але на це її штовхнув не тільки грізний час, а глибина інстинкту роду, підсвідома мудрість, яка з'являється,  коли розум холоне і не може усвідомити небезпеку.  А час летить лавиною згори. Вона відчувала інтуїцією, що через день-два прийдуть німці, замучать її, поругаються над нею. І цей вчинок, на мою думку, - це перемога над тими завойовниками, що скоро будуть відчувати себе хазяями на чужій землі і власниками дівочих тіл.)

-  Чи гідний Василь Олесі ? Який був спочатку і як змінився після зустрічі з Олесею ?

-  Що довелося пережити Олесі ? Що допомогло їй вижити?

-  Чи схожі долі Олесі та Христі ?

-  Чи вчинила Христя злочин? Чи переступила моральну межу? (Учитель наголошує на тому, що найстрашніше, що дівчата не знали, що, виходячи заміж за німців, вони зраджують Батьківщину)

б)  Прийом «Ситуативне моделювання»

в ) Інсценізація суду Лиманчука над Христею (розмова адвокатів). Учні в класі виступають у ролі присяжних засідателів.

Учень:   Я вважаю її повією, і, думаю, мене підтримують всі партизани.

Учениця:  Христя знаходиться серед рідних людей, але чужих і ворожих. Мені здається, що вона хоче померти.

Учень:  Як вона змогла вийти заміж за ката, який стріляв, різав, палив її рідних та близьких?

Учениця :  А як їй було, коли всі виродки могли вчинити з нею, що захочуть? Скільки разів її ловили, били, ґвалтували. Вона вийшла заміж за Пальму, щоб знову не вивезли до Німеччини. Вона боялася смерті. Він її врятував, шляхетно до неї ставився, чого не знала жодна жінка до війни від вітчизняних залицяльників.

Учень:   Може, вона шпигунка ? Продалася за плитку шоколаду ? Чи, може, він її катував, примушував силою бути з ним ?

Учениця :  Ні, він був добрий до неї, люб'язний, м'який.

Учень:   М'який? Він - вішатель, він палив дітей в огні, на кілки саджав, умивався кров'ю, а потім йшов до неї.  Де її дівоча гордість? гідність? честь?

Учениця :  Нема.  Але чому її немає?  Чому вона виросла не горда, не достойна і не гідна?  Чому до війни мірялися дівочі чесноти головним чином на трудодень і на центнери бурякові?  Чому, коли свої бійці тікали, а вона плакала, просилася,  її  не забрали, а тепер хочуть карати? її життя вже так покарало, що більше не придумаєш !)

 в)  Прийом «Займи позицію». Учні-присяжні стають на сторону одного чи іншого літературного образу, коротко коментуючи своє рішення.

-   Хто кого має право звинувачувати ?  Лиманчук  Христю  чи  навпаки?

(Після відповіді  учителю учні стають поряд із тим адвокатом, позицію якого вони підтримують.

Вчитель:  Ось ми побачили дві долі. Якби вам довелося вибирати, чию б долю вибрали?  (Потрібно підвести дітей до думки, що Олеся сильніша характером.  Христя тільки перед лицем смерті проявляє справжню гідність.)

г ) Прийом  «Ланцюжок питань»

Учитель  озвучує  тему  для  обговорення. Учні продовжують по ланцюжку давати один одному питання, але дотримуючись тематики.

Учитель :

У творі є ще два трагічні образи, які своєрідно "наймитують" в окупантів. Хто вони?

     Варіанти питань учнів:

-   Чому автор дав їм такі прізвища? ( Запорожець, Заброда)

- Чому бажання Запорожця бути старостою села викликає симпатію, а Заброди - антипатію ?

- Навіщо Л. Запорожець мучив людей, запрягаючи їх в ярма, як худобу ?

-   Якими вчинками автор підкреслює героїзм Запорожця? гордість? сміливість? любов до дітей?

-   Що можете сказати про Заброду ?

2.         Робота із текстом.  Завдання : розкрити образи-символи, зачитуючи ліричні відступи у кіноповісті.

ІV. Закріплення матеріалу.

1 ) Бліц-опитування :

-   У чому полягає суть назви твору? ( Довженко писав правду про Україну, яка опинилася в огняному кільці; у творі немає тріумфального руху військ, а описані сміливо і відверто страждання української землі.)

-   Чому темою твору письменник обрав найскладніший період війни, а не переможний наступ?

-   Як ви розумієте такі слова Довженка: "Для того, аби бути письменником у нас, треба багато більше мужності, ніж воєнного геройства."

2) Розгадати кросворд " О.Довженко"

V. Підвести підсумок уроку.

-   Що зробили на занятті ?

-   Як працювали на уроці ?

-   Що найбільше зацікавило ?

-   Чи досягли поставлених цілей ?

VI.    Домашнє завдання.  Прочитати "Щоденник" О. Довженка.